Я давно растворился в горном ветре и запахе трав. Меня нет посреди городской суеты и возни. Да, чужой в городах, но провинциям тихо я рад, где еще сохранилась душа; звонкий, радостный смех ребятни...
Там отыскивал душу больную свою. Понимая по здвездам, что Бог будет рядом со мной. Но зачем отыскал эту детскую душу твою? Видно ей одиноко так было, как где-то и мне в глубине.
Я тебя отпускал сотни раз, как голубку, все в новый полет. Ты ко мне возвращалась, но часто была не одна. Я тебя возвращал лишь на ветре целуя и вот; ты опять улетала, а мне - оставалась мечта.
Сокольников Олег,
Украина
Если будем извлекать драгоценное даже из ничтожного - станем, как Его уста... сайт автора:личная страница
Прочитано 10642 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Во-первых чувствуется душа автора, его мысли глубокие и пронзительные. Чувствуется и порыв сердца. Успехов вам и Божьего благословения у ваших трудах! Комментарий автора: Cпасибочки, Вам, за понимание, Богдан)
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
